2– 23.08.2025
ВІДБИТОК РЕАЛЬНОСТІ, В ЯКІЙ НЕМАЄ РІВНОВАГИ
Марія Животкова
Вадим Піщерський
2– 23.08.2025 у великій залі галереї сучасного мистецтва Imagine Point триватиме виставка
ВІДБИТОК РЕАЛЬНОСТІ, В ЯКІЙ НЕМАЄ РІВНОВАГИ.
Марія Животкова, Вадим Піщерський.
У світі, де тривалість спокою вимірюється хвилинами, а криза стала шумом на тлі повсякденності, рівновага постає фантомом. Виставка «Відбиток реальності, в якій немає рівноваги» — це спроба вхопити цю нову нормальність: нестабільну, фрагментовану, сповнену внутрішньої напруги. Об’єднуючи двох художників, проєкт створює простір, де розмитий, розпливчастий ореол 
невизначеності набуває форми — як на рівні матерії, так і на рівні свідомості.
Марія Животкова працює з матеріальним світом, але її фіксація матеріальності — не споглядальна, а аналітична. Текстура стає мовою дослідження, а техніки — монотипія, фотографія, колаж — перетворюються на інструменти деконструкції. Замість образу природи як гармонії — розшарування, тріщини, напруга. Поверхня зчитується як хронотоп: у концентричних кільцях, що нагадують зріз дерева, простежується і циклічність, і тривога часу, що не минає безслідно.
Та водночас — у квітах, у лататті на воді — зафіксований момент спокою, якого сьогодні вистачає лише на мить. І вже за ним — уламки, вирви, хаотичний рух, тривожна тиша.
В її візуальній мові немає остаточності — лише безперервна боротьба між порядком, ритмом і збоєм. І в цьому — головний парадокс: баланс завжди тимчасовий, а його руйнування — закономірність.
Роботи Вадима Піщерського спрямовують погляд глядача всередину — у зони людського досвіду, де немає нічого сталого. Його експресивна фігуративність відкриває тіло як простір кризи: лінія — нервова, рвана; колір — агресивний, де червоний є маркером постійної загрози. Повторювані мотиви рук, облич, що зникають, та пустот у грудях говорять про втрату суб’єктності.
Людина тут не є носієм сталого «я» — вона крихка, її тіло стає ареною боротьби.
Водночас у цьому дослідженні зламу є і порив до самозцілення.
Емоції постають не як безформний хаос, а як енергія, що має свою динаміку. Через експресивні графічні засоби художники намагаються вловити пульс внутрішньої правди та знайти у моменті максимальної напруги новий контакт із самим собою.
Цей проєкт — спроба зібрати чесний образ дійсності, не згладжуючи та не пропонуючи прикривати його маскою романтизації.
Виставка формує простір між зовнішньою та внутрішньою осями, демонструючи, як криза залишає свої сліди: на корі дерева, на нервовому штриху, на тілі, що розсипається в кольорі.
Це про ту нерівну, неспокійну, але справжню реальність, у якій ми живемо.
Кураторка проєкту і авторка тексту —
Дарія Пожидаєва,
мистецтвознавиця,
артменеджерка галереї Imagine Point
Відкриття виставки відбудеться 2 серпня, у суботу, о 18:00.
Виставка триватиме 2– 23.08.2025 у великій залі галереї Imagine Point.
Виставку можна відвідати: середа — субота, 12:00 — 19:00.
2— 23. 08.2025 в большом зале галереи современного искусства Imagine Point будет проходить выставка
ОТПЕЧАТОК РЕАЛЬНОСТИ, В КОТОРОЙ НЕТ РАВНОВЕСИЯ.
Мария Животкова, Вадим Пищерский.
В мире, где продолжительность покоя измеряется минутами, а кризис стал шумом на фоне повседневности, равновесие предстает фантомом. Выставка «Отпечаток реальности, в которой нет равновесия» — попытка ухватить эту новую нормальность: нестабильную, фрагментированную, полную внутреннего напряжения. Объединяя двух художников, проект создает пространство, где размытый, расплывчатый ореол неопределенности обретает форму – как на уровне материи, так и на уровне сознания.
Мария Животкова работает с материальным миром, но ее фиксация материальности — не созерцательная, а аналитическая. Текстура становится языком исследования, а техники — монотипия, фотография, коллаж — превращаются в инструменты деконструкции. Вместо образа природы как гармонии — расслоения, трещины, напряжение. Поверхность считывается как хронотоп: в концентрических кольцах, напоминающих срез дерева, прослеживается и цикличность, и тревога времени, не проходящего бесследно.
И в то же время —в цветах, в кувшинках на воде — зафиксирован момент покоя, хватающего сегодня лишь на мгновение. И уже за ним — обломки, воронки, хаотическое движение, тревожная тишина.
В ее визуальном языке нет окончательности – лишь непрерывная борьба между порядком, ритмом и сбоем. И в этом —главный парадокс: баланс всегда временный, а его разрушение — закономерность.
Работы Вадима Пищерского устремляют взгляд зрителя вглубь — в зоны человеческого опыта, где нет ничего постоянного. Его экспрессивная фигуративность открывает тело как пространство кризиса: линия — нервная, рваная; цвет — агрессивный, где красный служит маркером постоянной угрозы. Повторяющиеся мотивы рук, исчезающих лиц и пустот в груди говорят о потере субъектности.
Человек здесь не является носителем устойчивого «я» — он хрупкий, его тело становится ареной борьбы.
В то же время в этом исследовании излома есть и порыв к самоисцелению.
Эмоции предстают не как бесформенный хаос, а как энергия, имеющая свою динамику. Посредством экспрессивных графических средств художники пытаются уловить пульс внутренней правды и найти в моменте максимального напряжения новый контакт с самим собой.
Этот проект — попытка собрать честный образ действительности, не сглаживая и не предлагая прикрывать его маской романтизации.
Выставка формирует пространство между внешней и внутренней осями, демонстрируя, как кризис оставляет свои следы: на коре дерева, на нервном штрихе, на теле, рассыпающемся в цвете.
Это о той неровной, неспокойной, но настоящей реальности, в которой мы живем.
Куратор проекта и автор текста —
Дария Пожидаева,
искусствовед,
арт-менеджер галереи Imagine Point
2— 23. 08. 2025 in the large hall of the Imagine Point Contemporary Art Gallery will be held the exhibition
REFLECT OF A REALITY IN WHICH THERE IS NO EQUILIBRIUM.
Maria Zhyvotkova, Vadym Pishcherskyi.
In a world where the duration of peace is measured in minutes and the crisis has become a noise in the background of everyday life, balance becomes a phantom. The exhibition “Imprint of a Reality with No Balance” is an attempt to capture this new normal: unstable, fragmented, and full of internal tension. Bringing together two artists, the project creates a space where the blurred, vague halo of uncertainty takes shape — both at the level of matter and at the level of consciousness.
Maria Zhyvotkova works with the material world, but her fixation of materiality is not contemplative, but analytical. Texture becomes the language of research, and techniques such as monotype, photography, collage turn into tools of deconstruction. Instead of the image of nature as harmony, there are stratifications, cracks, and tension. The surface is read as a chronotope: in the concentric rings that resemble a tree slice, one can see both the cyclicality and the anxiety of time that does not pass without a trace.
But at the same time, in the flowers, in the water lilies, there is a moment of calm, which today lasts only for a moment. And after it — debris, sinkholes, chaotic movement, disturbing silence.
There is no finality in its visual language — only a continuous struggle between order, rhythm and disorder. And this is the main paradox: balance is always temporary, and its destruction is a regularity.
Vadym Pishcherskyi‘s works direct the viewer’s gaze inward, into the zones of human experience where nothing is stable. His expressive figurativeness reveals the body as a space of crisis: the line is nervous, torn; the color is aggressive, with red as a marker of constant threat. Repeated motifs of hands, disappearing faces, and chest voids suggest a loss of subjectivity.
Here, the human being is not a carrier of a stable self; he is fragile, his body becomes an arena of struggle.
At the same time, this exploration of fracture also contains an impulse to heal.
Emotions appear not as formless chaos, but as energy with its own dynamics. Through expressive graphic means, the artists try to catch the pulse of inner truth and find a new contact with themselves in the moment of maximum tension.
This project is an attempt to collect an honest image of reality, without smoothing it out or offering to cover it with a mask of romanticization.
The exhibition forms a space between the external and internal axes, demonstrating how the crisis leaves its marks: on the bark of a tree, on a nervous stroke, on a body that crumbles in color.
It’s about the uneven, uneasy, but real reality we live in.
Curator of the project and author of the text —
Daria Pozhydaieva,
art critic,
art manager of the Imagine Point gallery
Комментарии