Виставковий проект “Садок вишневий”
Олена Придувалова, Олексій Аполлонов, Іван Аполлонов (1930-2018) 8 вересня – 7 жовтня 2023
“Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом…”
(Екклезіяст 3:1-8)
У п’ятницю, 8 вересня, відбудеться відкриття виставки “Садок вишневий” за участі Олени Придувалової та Олексія Аполлонова.
Виставка є втіленням довгоочікуваної мрії про об’єднання творів Олени Придувалової, Олексія Аполлонова та його батька, Івана Аполлонова, в одному просторі.
Цей спільний проект розкриває дні, часи та хвилини страшного року, які були “прожиті” у Києві та у власних майстернях Олексія та Ольги.
Головна робота експозиції – “Садок вишневий”, створена Іваном Аполлоновим у 1972 році. Композиція, виконана у склі (кришталі), з часом, а особливо, сьогодні, набуває нових важливих сенсів. Це образ нашого життя, українського дому, про який ми всі думаємо із завмиранням серця. Він прекрасний, але такий тендітний і крихкий.
Запрошуємо вас на відкриття, що відбудеться о 18:00 у великій залі галереї за адресою проспект Голосіївський 86/1.
Коментар Олени Придувалової
Ми давно мріяли зробити виставку із творами батька, Івана Аполлонова, але він пішов… І тільки зараз все склалося в єдине ціле, настав її час. Наші з Олексієм роботи –це дні, часи, хвилини цього страшного року, “прожиті” нами у Києві, у своїх майстернях. Іноді я робила “мотанки” для своїх виставок, вони були доповненням до живопису та графіки. Мене завжди заворожувало, як можна швидко створити образ. Але ці – зовсім інші, вони стали самодостатніми. Я робила їх, коли була не в змозі нічим іншим займатися. Вони диктували мені, якими їм бути, – я тільки повторювала молитву (щоб не було страшно), це – моя вервиця. Вони – про нескінченність життя, тому я назвала їх (для себе) – “покоління”.
Для Олексія робота з деревом – ще одна грань його діяльності. У живопису, графіці, дереві він шукає прості, виразні форми-знаки. Його персонажі-фігури мандрують із полотен та аркушів у дерево і повертаються назад. Це – єдиний образний світ. Зараз його “мандрівники”, багато хто з них, змінили свій життєвий шлях. Час і простір пішли шкереберть, вони стають хто ким: воїнами, волонтерами, біженцями… І нарешті –головна робота нашої експозиції – “Садок вишневий” Івана Аполлонова, батька Олексія. Її назва стала назвою виставки, об’єднала нас. Він зробив її у 1972 році. Є
декілька авторських варіантів, які зберігаються в музеях України. Маємо ми у майстерні і свій варіант. Композиція, виконана у склі (кришталі), з часом, а особливо, сьогодні, набуває нових важливих сенсів. Це – образ нашого життя, українського дому, про який ми всі думаємо із завмиранням серця. Він прекрасний, але такий тендітний і крихкий.
Садок вишневий коло хати…
Выставочный проект “Садок вишневый”
Елена Придувалова, Алексей Аполлонов, Иван Аполлонов (1930-2018) 8 сентября – 7 октября 2023 года
“Для всего свое время, и час свой каждому делу под небом…”
(Екклесиаст 3:1-8)
В пятницу, 8 сентября, состоится открытие выставки “Садок вишневый” с участием Елены Придуваловой и Алексея Аполлонова.
Выставка является воплощением долгожданной мечты об объединении произведений Елены Придуваловой, Алексея Аполлонова и его отца, Ивана Аполлонова, в одном пространстве.
Этот совместный проект раскрывает дни, времена и минуты страшного года, которые были “прожиты” в Киеве и в собственных мастерских Алексея и Ольги.
Главная работа экспозиции – “Сад вишневый”, созданная Иваном Аполлоновым в 1972 году. Композиция, выполненная в стекле (хрустале), со временем, а особенно, сегодня, приобретает новые важные смыслы. Это образ нашей жизни, украинского дома, о котором мы все думаем с замиранием сердца. Он прекрасен, но так хрупок и хрупок.
Приглашаем вас на открытие, которое состоится в 18:00 в большом зале галереи по адресу проспект Голосеевский 86/1.
Комментарий Елены Придуваловой
Мы давно мечтали сделать выставку с произведениями отца, Ивана Аполлонова, но он ушел… И только сейчас все сложилось в единое целое, пришло ее время. Наши с Алексеем работы – это дни, времена, минуты этого страшного года, “прожитые” нами в Киеве, в своих мастерских. Иногда я делала мотанки для своих выставок, они были дополнением к живописи и графике. Меня всегда завораживало, как можно быстро создать образ. Но эти – совсем другие, они стали самодостаточными. Я делала их, когда была не в состоянии ничем другим заниматься. Они диктовали мне, какими им быть – я только повторяла молитву (чтобы не было страшно), это – моя четка. Они – о бесконечности жизни, поэтому я назвала их (для себя) – “поколение”.
Для Алексея работа с деревом – еще одна грань его деятельности. В живописи, графике, дереве он ищет простые, выразительные формы-символы. Его персонажи-фигуры путешествуют из полотен и листов в дерево и возвращаются назад. Это – единый образный мир. Сейчас его “путешественники”, многие из них изменили свой жизненный путь. Время и пространство пошли кувырком, они становятся кто кем: воинами, волонтерами, беженцами… И наконец – главная работа нашей экспозиции – “Сад вишневый” Ивана Аполлонова, отца Алексея. Ее название стало названием выставки, объединило нас. Он сделал его в 1972 году. Есть
несколько авторских вариантов, хранящихся в музеях Украины. Есть у нас в мастерской и свой вариант. Композиция, выполненная в стекле (хрустале), со временем, а особенно, сегодня, приобретает новые важные смыслы. Это – образ нашей жизни, украинского дома, о котором мы все думаем с замиранием сердца. Он прекрасен, но так хрупок и хрупок.
Садок вишневый у дома…
(Тарас Шевченко)
Exhibition project “Cherry Orchard”
Olena Pryduvalova, Oleksiy Apollonov, Ivan Apollonov (1930-2018) September 8 – October 7, 2023
“There is a time for everything, and an hour for every matter under heaven…”
(Ecclesiastes 3:1-8)
On Friday, September 8, the exhibition “Cherry Orchard” will be opened. with the participation of Olena Pryduvalova and Oleksiy Apollonov.
The exhibition is the embodiment of the long-awaited dream of combining the works of Elena Pryduvalova, Oleksiy Apollonov and his father, Ivan Apollonov, in one space.
This joint project reveals the days, times and moments of a terrible year that were “lived” in Kyiv and in Oleksiy and Olga’s own workshops.
The main work of the exposition – “Cherry Orchard”, created by Ivan Apollonov in 1972. The composition made in glass (crystal) over time, and especially today, acquires new important meanings. This is the image of our life, the Ukrainian home, which we all think about with a sinking heart. He is beautiful, but so fragile and fragile.
We invite you to the opening, which will take place at 6:00 p.m. in the large hall of the gallery at 86/1 Holosiivskyi Avenue.
Olena Pryduvalova’s comment
We have long dreamed of making an exhibition with the works of my father, Ivan Apollonov, but he left… And only now has everything come together, its time has come. Our works with Oleksiy are days, times, minutes of this terrible year, “lived” by us in Kyiv, in our workshops. Sometimes I made “motanki” for my exhibitions, they were an addition to painting and graphics. I’ve always been fascinated by how quickly you can create an image. But these – completely different, they became self-sufficient. I did them when I was unable to do anything else. They dictated to me what they should be, – I just repeated the prayer (so it wouldn’t be scary), this – my rosary They – about the infinity of life, so I named them (for myself) – “generation”.
For Oleksiy, working with wood – another facet of his activity. In painting, graphics, wood, he looks for simple, expressive forms-signs. His figure characters travel from canvases and sheets to wood and back. This – a single imaginary world. Now his “travelers”, many of them, have changed their way of life. Time and space have gone awry, they become who they are: soldiers, volunteers, refugees… And finally – the main work of our exposition – “Cherry Orchard” by Ivan Apollonov, Oleksiy’s father. Her name became the name of the exhibition, united us. He made it in 1972. Is
several author’s versions stored in museums of Ukraine. We have our own version in the workshop. The composition made in glass (crystal) over time, and especially today, acquires new important meanings. This – the image of our life, the Ukrainian home, which we all think about with a sinking heart. He is beautiful, but so fragile and fragile.
Cherry garden around the house…
(Taras Shevchenko)
Комментарии