У парламенті Чехії вперше презентують «Віртуальний простір пам’яті. Музей кримського спротиву»
17-20 вересня 2026 року, у межах «Кримських днів у Чехії, 2026» вперше презентують «Віртуальний простір пам’яті. Музей кримського спротиву», який підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура під час війни». Це проєкт, присвячений людям, які з 2014 року чинять спротив тимчасовій російській окупації АР Крим та стають жертвами репресій.
«Кримські дні в Чехії -2026» проходитимуть з 17 по 20 вересня у Празі та Брно під гаслом «Відкриваючи український Крим у серці Європи». Програма об’єднає культурні та освітні події, дискусії, кінопокази й зустрічі, присвячені Криму, його історії, культурі, сучасності та наслідкам російської окупації.
«Віртуальний простір пам’яті. Музей кримського спротиву» – це місце пам’яті про людей, яких російська окупаційна система намагається перетворити на номери кримінальних справ, вироки та статистику. Музей повертає цим історіям людський вимір.
Кожен з об’єктів музею можна побачити у 3 вимірному просторі. Вони представляють долі конкретних політв’язнів, серед яких: активісти, журналісти, правозахисники, громадські діячі та головне, звичайних громадян, серед яких є і пенсіонери, яких переслідують за українське громадянство, проукраїнську позицію, релігійні переконання, громадянську активність, журналістську роботу, відмову прийняти нав’язані окупацією правила та просто за коментар у соцмережах. Їх незаконно затримують, викрадають, ув’язнюють, катують і засуджують за сфабрикованими звинуваченнями.
Музей розповідає в першу чергу про людину, яка стоїть за кожним переслідуванням Кремля, її вчинок, родину, професію, мрії та щоденне життя.
Створення музею стало можливим завдяки співпраці команди музею з громадськими та правозахисними організаціями, активістами, журналістами, родичами політв’язнів і звільненими кримськими політв’язнями. Багато громадських організацій системно працюють із темою Криму ще з 2014 року: документують порушення прав людини та воєнні злочини, збирають свідчення, підтримують родини незаконно ув’язнених, привертають увагу міжнародної спільноти до репресій і домагаються звільнення політв’язнів.
Тема російської агресії, окупації, порушень прав людини та політичних репресій має бути зрозумілою не лише українцям, а й людям у багатьох країнах світу. Російські репресії в Криму почалися одразу після окупації у 2014 році, задовго до повномасштабного вторгнення 2022 року. Саме тому історії кримського спротиву важливо розповідати міжнародній аудиторії як частину ширшої історії боротьби за свободу, людську гідність і право бути собою.
Музей є не лише простором пам’яті, а й інструментом протидії російській дезінформації та викривленню історії. Документи, свідчення родин, звільнених політв’язнів, особисті історії й предмети допомагають говорити про окупацію мовою фактів і людського досвіду.
Відвідати музей можна за посиланням: www.museum-resistance.com
Комментарии