6 вересня –5 жовтня 2024 р.
Олеся Джураєва
Олексій Малих
ІНШИМИ ШЛЯХАМИ
Галерея Imagine Point представляє виставку Олесі Джураєвої та Олексія Малих
ІНШИМИ ШЛЯХАМИ.
6.09-05.10.2024 у великій залі галереї Imagine Point триватиме виставка «Іншими шляхами». Художники Олеся Джураєва та Олексій Малих вирішили об’єднати свої роботи у спільній 
експозиції та продовжити розмову про важливе, розпочату ними під час участі у колективному проєкті «Друге дихання землі» — і, зокрема, розповісти про те, як нові обставини спонукають до пошуку нових шляхів висловлення, нової мови.
В експозиції вперше у повному обсязі представлена графіка Олесі Джураєвої, створена під час великої війни.
«Мої роботи все ще відображають моє життя.
Але зміна обставин і обмеження в матеріалах спонукали до пошуку нових шляхів висловлення.
Роботи, представлені в експозиції, об’єднані часом після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вони — не пряме відображення реальності, а, радше, відображення емоцій і почуттів: реальність, пропущена крізь мене. Моя нова мова. Така формальна і незвична для мене.
Серія гравюр на дереві «Вікно надії» виникла навесні 2022 року. Моя сім’я і я були вимушені покинути Київ і перебували в селі в центральній частині України. Там і з’явилися ці роботи.
Кожна з шести гравюр супроводжується невеликим текстом, який був написаний мною під час створення роботи в ті страшні перші місяці. Мені навіть сьогодні складно читати ті тексти, я наче знову занурююсь в той стан і знову переживаю ті емоції. Перший тираж відбитків був надрукований українським чорноземом. Згодом, у серпні 2022, я надрукувала ці ксилографії у звичайний спосіб у видавництві Corvinus Presse, в Берліні. Результатом цього друку стала книга художника і портфоліо.
Серія «Вікно надії» заклала фундамент для моїх подальших творчих роздумів.
Як змінилося наше життя з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну? Яке воно зараз? Що було раніше? Що буде після? Що я відчуваю?
Питання, які я розглядаю у серії «Під тиском».
Вона заснована на моєму досвіді до і під час війни. Для неї я використала серію пейзажів, надрукованих у період 2013-2021 років, присвячених моєму місту, Києву, та формальні рішення гравюр на дереві серії «Вікно надії», які я збільшила і перевела у ліногравюру.
Війна проникла в усі сфери нашого життя. Так само мої висловлювання про війну нашаровуються на ландшафт мого міста. Місто часом зникає, часом проявляється під тиском обставин, але все ще існує.
Мої роздуми продовжуються в роботах серії «Почути себе крізь шум», які засновані на двох автопортретах. Я багато експериментую із друком і композицією, що дає мені змогу більш стрімко реагувати на обставини.
За цей час я мала три місяці за межами України, була зі своїми доньками в Литві. Люблю подорожувати, проте ніколи не бажала жити де-небудь. На відстані від рідних стін, від чоловіка, від студії і звичного ритму життя, народилися щемкі для мене роботи «Інша зима». Я працювала з новим для мене лінолеумом, фарбами на водній основі і використовувала ручний друк, тобто, друкувала не за допомогою верстата, а за допомогою японського барена або ложки».
Разом із графікою Олесі Джураєвої в експозиції представлена інсталяція Олексія Малих «Шлях», спеціально виконана художником до виставки:
«Це шлях без початку, без кінця: ми ці шляхи не обирали. Він пронизує стіни і проходить крізь простір. А одна його частина відлітає у небо».
Олексій Малих створив свій «Шлях» із деревинностружкових плит, марлі, фарби та піску. Художник вперше виконав у цій техніці таку масштабну інсталяцію — і це його нове мистецьке висловлювання.
Конструкцію «Шляху» пронизують дерев’яні стріли. Натомість, «Шлях», що веде до неба, пронизаний замість стріл сухими квітами.
Інсталяція виконана у чорно-білому колориті у співзвучності з графікою Олесі Джураєвої.
«Ця виставка дає мені можливість вперше побачити на стінах майже все, що я зробила за ці два з половиною складні роки», — зазначає Олеся Джураєва.
А для Олексія Малих ця виставка — перший досвід створення інсталяції спеціально для спільного проєкту з іншим митцем.
… Якими би тяжкими і трагічними не були реалії нашого часу, як би вони фатально не втручалися у напрями руху життя, художники знаходять сили йти вперед, шукати у собі щось нове, творити, обирати. Прямувати своїми власними шляхами. Нехай ці шляхи і будуть вже іншими.
Відкриття виставки відбудеться 6.09 о 18.00.
Виставка триватиме 6.09 — 5.10.2024 у великій залі галереї Imagine Point.
ИНЫМИ ПУТЯМИ
06.09-05.10.2024 в большом зале галереи Imagine Point будет проходить выставка “Иными путями”. Художники Олеся Джураева и Алексей Малых решили объединить свои работы в совместной экспозиции и продолжить разговор о важном, начатый ими во время участия в коллективном проекте “Второе дыхание земли” — и, в частности, рассказать о том, как новые обстоятельства побуждают к поиску новых путей высказывания, нового языка
В экспозиции впервые в полном объеме представлена графика Олеси Джураевой, созданная во время большой войны.
“Мои работы все еще отражают мою жизнь.
Но изменение обстоятельств и ограничения в материалах побуждали к поиску новых путей выражения.
Работы, представленные в экспозиции, объединены временем после полномасштабного вторжения
россии в Украину. Они — не прямое отражение реальности, а скорее отражение эмоций и чувств: реальность, пропущенная сквозь меня. Мой новый язык. Такая формальная и необычная для меня.
Серия гравюр на дереве “Окно надежды” возникла весной 2022 года. Моя семья и я были вынуждены покинуть Киев и находились в селе в центральной части Украины. Там и возникли эти работы.
Каждая из 6 гравюр сопровождается небольшим текстом, написанным мной при создании работы в те страшные первые месяцы. Мне даже сегодня сложно читать эти тексты, я словно снова погружаюсь в это состояние и снова переживаю эти эмоции. Первый тираж оттисков был напечатан украинским черноземом. Впоследствии, в августе 2022, я
напечатала эти ксилографии обычным способом в издательстве Corvinus Presse, в Берлине. Результатом этой печати стала книга художника и портфолио.
Серия “Окно надежды” заложила фундамент для моих дальнейших творческих размышлений.
Как изменилась наша жизнь с началом полномасштабного российского вторжения в Украину? Какое оно сейчас? Что было раньше? Что будет после? Что я чувствую? Вопросы, которые я рассматриваю в серии Под давлением. Она основана на моем опыте до 2022 года и во время полномасштабной войны.
Для нее я использовала серию пейзажей, напечатанных в период 2013-2021 годов, посвященных моему городу, Киеву, и формальные решения гравюр на дереве серии Окно надежды, которые я увеличила и перевела в линогравюру.
Война проникла во все сферы нашей жизни. Так же мои высказывания о войне наслаиваются на ландшафт моего города. Город иногда исчезает, иногда проявляется под давлением обстоятельств, но все еще существует.
Мои размышления продолжаются в работах серии «Услышать себя сквозь шум», основанных на двух автопортретах. Я много экспериментирую с печатью и композицией, что позволяет мне стремительнее реагировать на обстоятельства.
За это время у меня было три месяца за пределами Украины, была со своими дочерьми в Литве. Люблю путешествовать, однако никогда не желала жить где-нибудь. На расстоянии от родных стен, от мужчины, от студии и привычного ритма жизни, родились щемящие для меня работы «Другая зима». Я работала с новым для меня линолеумом, красками на водной основе и использовала ручную печать, то есть печатала не с помощью станка, а с помощью японского барена или ложки».
Вместе с графикой Олеси Джураевой в экспозиции представлена инсталляция Алексея Малых “Путь”, специально выполненная художником к выставке:
“Это путь без начала, без конца: мы эти пути не выбирали. Он пронизывает стены и проходит сквозь пространство. А одна его часть улетает в небо”.
Алексей Малых создал свой “Путь” из древесностружечных плит, марли, краски и песка. Художник впервые выполнил в этой технике столь масштабную инсталляцию — и это его новое художественное выражение.
Конструкцию “Пути” пронизывают деревянные стрелы. Вместо этого “Путь”, ведущий к небу, пронизан вместо стрел сухими цветами.
Инсталляция выполнена в черно-белом колорите в созвучии с графикой Олеси Джураевой.
Эта выставка позволяет мне впервые увидеть на стенах почти все, что я сделала за эти два с половиной сложных года”, — отмечает Олеся Джураева.
А для Алексея Малых эта выставка – первый опыт создания инсталляции специально для совместного проекта с другим художником.
… Какими бы тяжкими и трагическими ни были реалии нашего времени, как бы они фатально ни вмешивались в движение жизни, художники находят силы идти вперед, искать в себе что-то новое, творить, выбирать. Следовать своими собственными путями. Пусть эти пути и будут уже иными.
OTHER WAYS
From September 6 to October 5, 2024, the Imagine Point Gallery will host the exhibition “Other Ways” in its main hall. Artists Olesya Dzhurayeva and Oleksii Malykh have decided to unite their works in a joint exhibition and continue the conversation about important topics that they began during their participation in the collective project “Second Breath of the Earth” — specifically, to explore how new circumstances encourage the search for new means of expression and a new language.
The exhibition presents, for the first time in full, Olesya Dzhurayeva’s graphic works created during the large-scale war.
But changes in circumstances and limitations in materials prompted the search for new ways of expression.
The works presented in the exhibition are united by the time after russia’s full-scale invasion of Ukraine. They are not a direct reflection of reality, but rather a reflection of emotions and feelings: reality filtered through me. My new language. So formal and unusual for me.
The series of woodcuts titled “Window of Hope” emerged in the spring of 2022. My family and I were forced to leave Kyiv and stayed in a village in central Ukraine. That’s where these works were created.
Each of the six woodcuts is accompanied by a brief text that I wrote during the creation of the work in those terrifying first months. Even today, it is difficult for me to read those texts, as I seem to plunge back into that state and relive those emotions. The first edition of prints was made using Ukrainian black soil. Later, in August 2022, I printed these woodcuts in the usual way at the Corvinus Presse publishing house in Berlin. This printing resulted in an artist’s book and a portfolio.
The “Window of Hope” series laid the foundation for my further creative explorations.
How has our life changed since the beginning of russia’s full-scale invasion of Ukraine? What is it like now? What was it like before? What will it be like after? What do I feel? These are the questions I explore in the series “Under Pressure.”
It is based on my experiences before and during the war. For this series, I used a collection of landscapes printed between 2013 and 2021, dedicated to my city, Kyiv, and the formal solutions from the woodcut series “Window of Hope,” which I enlarged and translated into linocut.
The war has penetrated all areas of our lives. Similarly, my expressions about the war overlay the landscape of my city, of my Kyiv. The city sometimes disappears, sometimes reappears under the pressure of circumstances, but it still exists.
My reflections continue in the works of the series “Hearing Myself Through the Noise,” which are based on two self-portraits. I experiment a lot with printing and composition, which allows me to respond more quickly to circumstances.
During this time, I spent three months outside of Ukraine, staying with my daughters in Lithuania. I love to travel, but I never desired to live anywhere else. Away from familiar walls, from my husband, from my studio, and the usual rhythm of life, I created works that are particularly poignant for me, titled “Another Winter.” I worked with linoleum, a material new to me, used water-based paints, and employed hand printing — not using a press but rather a Japanese baren or a spoon.
Alongside Olesya Dzhurayeva ‘s graphics, the exhibition features an installation by Oleksii Malykh titled “The Way”, specifically created by the artist for this exhibition:
“This is a way without a beginning, without an end: we did not choose these ways. It pierces through walls and traverses space. And one part of it soars into the sky.”
Oleksii Malykh created his “The Way” from particle boards, gauze, paint, and sand. The artist has, for the first time, created such a large-scale installation in this technique, making it his new artistic expression.
The structure of the “The Way” is pierced by wooden arrows. However, the “The Way” leading to the sky is pierced not by arrows, but by dried flowers.
The installation is executed in a black-and-white color scheme, in harmony with Olesya Dzhurayeva’s graphics.
“This exhibition gives me the opportunity to see on the walls, for the first time, almost everything I have created over these difficult two and a half years,” notes Olesya Dzhurayeva.
For Oleksii Malykh, this exhibition marks his first experience creating an installation specifically for a joint project with another artist.
… No matter how heavy and tragic the realities of our time may be, no matter how fatefully they interfere with the direction of life, artists find the strength to move forward, to seek something new within themselves, to create, to choose. To follow their own paths, even if those paths have become different.
Комментарии