05.12.2025 – 10.01. 2026
ЦЕ БУЛИ ГАРНІ РЕЧІ.
Світлана Фесенко
Оксана Цюпа
05.12.2025 – 10.01. 2026 у малій залі галереї сучасного мистецтва Imagine Point триватиме виставка ЦЕ БУЛИ ГАРНІ РЕЧІ.
Світлана Фесенко, Оксана Цюпа.
Графічні аркуші Світлани Фесенко, де образ подається буквально – гарні речі, завалені уламками розбитих споруд, та інсталяції Оксани Цюпи, що будуються на взаємодії текстильних скульптур із її знакового проєкту «Поворот на Ірпінь» та справжніх речей, які люди виносили із зруйнованого міста у 2022 р., відкривають перед нами світ реалій, що є складовою нашого життя..
Речі ніколи не брешуть. Вони залишають промовисте свідчення про власника, про норму життя, про певний час.
Вони є свідками. Ба більше, вони не тільки є свідками існування певного усталеного ужиткового простору, вони є свідками злочину, від побутового – до цивілізаційного – зруйнованої реальності.
Часто вони є єдиними оповідачами катастрофи. Й іноді місце катастрофи, наповнене кинутими покаліченими речами, справляє набагато потужніше враження, ніж вербальні свідчення. Бо приходить холодне розуміння невідворотності – тут було життя, тепер його нема.
Залишилися тільки речі, які втратили свою побутову банальність, натомість набули сенсів Знаку, Символу, навіть Пам’ятника.
Вони мають властивості: іноді – чогось застиглого у часі, як герметичне сховище минулого, а іноді – поступу, жахливого у своїй суті, але поступу.
Бо трансформуються у продовження, бо річ можна передати далі як нерозривну пам’ять, як ознаку тяглості, як символ краси, що є завжди, не зважаючи на спроби її знищити.
Речі, викинуті зі звичного простору, переходять у площину пост-життя, одночасно формуючи новий простір: наповнення – порожнеча – наповнення.
Речі стають пам’яттю. А пам’ять про минуле завжди формує розуміння майбутнього.
Остаточної порожнечі не існує, під битим камінням знищеного зажди ховаються речі, які продовжують розповідати безкінечну історію.
Річ стає артефактом у найширшому сенсі.
Текст –
Світлана Фесенко
Відкриття виставки відбудеться 5 грудня о 18:00.
Виставка триватиме 05.12.2025 – 10.01.2026 у малій залі галереї Imagine Point.
Працюємо: середа — субота, 12:00 — 19:00.
05.12.2025 – 10.01. 2026 в малом зале галереи современного искусства Imagine Point будет проходить выставка ЭТО БЫЛИ КРАСИВЫЕ ВЕЩИ.
Светлана Фесенко, Оксана Цюпа.
Графические листы Светланы Фесенко, где образ подается буквально – красивые вещи, заваленные обломками разрушенных зданий, и инсталляции Оксаны Цюпы, построенные на взаимодействии текстильных скульптур из ее знакового проекта «Поворот на Ирпень» и реальных вещей, которые люди выносили из разрушенного города в 2022 году, открывают перед нами мир реалий, составляющих нашу жизнь.
Вещи никогда не лгут. Они оставляют красноречивое свидетельство о владельце, о норме жизни, об определенном времени.
Они являются свидетелями. Более того, они не только являются свидетелями существования определенного устоявшегося обыденного пространства, они являются свидетелями преступления, от бытового – до цивилизационного – разрушенной реальности.
Часто они являются единственными повествователями катастрофы. И иногда место катастрофы, наполненное брошенными изуродованными вещами, производит гораздо более сильное впечатление, чем вербальные свидетельства. Потому что приходит холодное понимание неизбежности – здесь была жизнь, теперь ее нет.
Остались только вещи, утратившие свою бытовую банальность, но обретшие смысл Знака, Символа, даже Памятника.
Они обладают свойствами: иногда – чего-то застывшего во времени, как герметичное хранилище прошлого, а иногда – прогресса, ужасного по своей сути, но прогресса.
Потому что трансформируются в продолжение, потому что вещь можно передать дальше как неразрывную память, как признак преемственности, как символ красоты, которая есть всегда, несмотря на попытки ее уничтожить.
Вещи, выброшенные из привычного пространства, переходят в плоскость пост-жизни, одновременно формируя новое пространство: наполнение – пустота – наполнение.
Вещи становятся памятью. А память о прошлом всегда формирует понимание будущего.
Окончательной пустоты не существует, под битыми камнями уничтоженного всегда скрываются вещи, которые продолжают рассказывать бесконечную историю.
Вещь становится артефактом в самом широком смысле.
Текст –
Светлана Фесенко
05.12.2025 – 10.01.2026, the small hall of the Imagine Point contemporary art gallery will host the exhibition THESE WERE BEAUTIFUL THINGS.
Svitlana Fesenko, Oksana Tsiupa.
SvitlanaFesenko‘s graphic sheets, where the image is presented literally – beautiful things, buried under the rubble of destroyed buildings, and OksanaTsiupa‘s installations, which are based on the interaction of textile sculptures from her iconic project “Turn to Irpin” and real objects that people took from the destroyed city in 2022, reveal to us the world of realities that are part of our lives.
Things never lie. They leave eloquent testimony about their owner, about the norm of life, about a certain time.
They are witnesses. Moreover, they are not only witnesses to the existence of a certain established living space, they are witnesses to crime, from everyday to civilizational, to destroyed reality.
Often, they are the only narrators of a catastrophe. And sometimes the site of a catastrophe, filled with discarded, broken objects, makes a much stronger impression than verbal testimony. Because a cold understanding of inevitability sets in—there was life here, and now it is gone.
Only things that have lost their everyday banality remain, but have instead acquired the meaning of a Sign, a Symbol, even a Monument.
They have properties: sometimes – something frozen in time, like a hermetic repository of the past, and sometimes – progress, terrible in its essence, but progress nonetheless.
Because they transform into continuation, because a thing can be passed on as an unbroken memory, as a sign of continuity, as a symbol of beauty that always exists, despite attempts to destroy it.
Things thrown out of their usual space enter a post-life plane, simultaneously forming a new space: filling – emptiness – filling.
Things become memories. And memories of the past always shape our understanding of the future.
There is no such thing as ultimate emptiness; beneath the broken stones of the destroyed, there are always things hidden that continue to tell an endless story.
A thing becomes an artifact in the broadest sense.
Text –
Svitlana Fesenko
Комментарии